На щастя, на долю мати ниточку вела
І на лузі, і в садочку, і у полі,
rnrn
І у полі, і в лісочку-
rnrn
Скрізь у закутках природи,
rnrn
Водять квіти хороводи.
rnrn
Ніби танець квіточковий,
Рушничок наш веселковий.
Біле поле полотняне
Рівно ткане, чисто пране.
А по ньму голка ходить,
За собою нитку водить.
Покрутиться так і сяк-
Зацвіте червоний мак.
Зазирне і там, і тут-
Волошечки зацвіткть.
Застрибає навпрошки-
Зажовтіють колоски.
А пройдеться поволі-
Зарясніють листки в колі.
Біле поле полотняне
Рушником барвистим стане.
Вишивка — це унікальне народне мистецтво, що розкриває невичерпне багатство людської творчості, хисту і фантазії і має широкі аналогії в культурі інших народів.
Окрему цікавість для нас становлять орнаменти на тканинах,зокрема на одязі, оскільки їхня символіка зберігає нарівні з глибокою архаїкою також і відображення тих процесів, які відбувалися в етнічній культурі українців та в українському суспільстві впродовж останніх кількох століть і особливо в XIX—XX ст.
Відомий український дослідник народної орнаментики М. Селівачов вважає, що рослинне осмислення назв більшості візерунків, навіть найбільш геометризованих та абстрактних, належить до її специфічних рис. Це зауважували й інші.Але щодо орнаментів вишивок на одязі, то, хоча вишитий рослинним орнаментом одяг відомий за археологічними даними ще з давньоруської доби, переважати саме в народних вишивках рослинні орнаменти почали тільки з XIX ст.
Окрему цікавість для нас становлять орнаменти на тканинах,зокрема на одязі, оскільки їхня символіка зберігає нарівні з глибокою архаїкою також і відображення тих процесів, які відбувалися в етнічній культурі українців та в українському суспільстві впродовж останніх кількох століть і особливо в XIX—XX ст.
Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою.
Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на парубоцьких сорочках, щоб хлопці та молоді чоловіки мали при собі оберіг життєдайної чоловічої сили. Для жінок такі візерунки не притаманні.
Дуб і калина доволі часто зустрічаються у народній вишивці, поєднуючи в собі символи вічної краси і сили одночасно.
Виноград - символ таїнства створення нової сім'ї. Вишивається на родинних рушниках. Життєдайність винограду означає плодючість роду.
Мак - квітка пам'яті роду. Вірили, що поле після битви навесні вкривається маками. Його не зображали на весільних рушниках, оскільки він уособлює скорботу.
Лілея - символ дівочих чарів, чистоти і цноти. Вона містить в своєму орнаменті листки і пуп'янки, в цьому закладено народження, розвиток та безперервність життя.
Троянда або ружа - улюблена квітка українців. Її вишивають на сорочках і рушниках багатьох регіонів України. Хтось вважає мотив троянди не дуже давнім, а деякі дослідники навіть стверджують, що дане зображення було запозичене.
Хміль - втілює сутність молодого буяння та закоханості. Візерунки, що нагадують листя хмелю, відносять до молодіжної та весільної символіки. Адже парубок біля дівчини "в'ється як хміль".
Чорнобривці - поетичний образ народної пісні та вишивки. Через те, що ці квіти полюбилися українському народові, їх досить часто вишивають на рушниках і сорочках.
В багатьох сімях нашого села шанобливе ставлення до вишиванок, особливо бабусиних. щоб діти могли відроджувати , памятати та берегти це бережливе ставлення та знання про всі тонкощі і таїнства української вишивки Мерецька Юлія Леонідівна провела з дітьми виховний захід "Вишита сорочка моєї бабусі". Також на ньому було організовано виставку сімейних реліквій і сучаслих сорочок
